Меню

Кримінальний кодекс України
Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів —

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, —

караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, —

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

Уголовный кодекс Украины
Статья 307. Незаконное производство, изготовление, приобретение, хранение, перевозка, пересылка или сбыт наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов

1. Незаконное производство, изготовление, приобретение, хранение, перевозка или пересылка с целью сбыта, а также незаконный сбыт наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов —

наказываются лишением свободы на срок от четырех до восьми лет.

2. Те же действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц, или лицом, ранее совершившим одно из преступлений, предусмотренных статьями 308-310, 312, 314, 315, 317 настоящего Кодекса, или с привлечением несовершеннолетнего, а также сбыт наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов в местах, предназначенных для проведения учебных, спортивных и культурных мероприятий, и в других местах массового пребывания граждан, или сбыт или передача этих веществ в места лишения свободы, или если предметом таких действий были наркотические средства, психотропные вещества а в их аналоги в крупных размерах или особо опасные наркотические средства или психотропные вещества, —

наказываются лишением свободы на срок от шести до десяти лет с конфискацией имущества.

3. Действия, предусмотренные частями первой или второй настоящей статьи, совершенные организованной группой, а также если предметом таких действий были наркотические средства, психотропные вещества или их аналоги в особо крупных размерах, или совершенные с привлечением малолетнего или в отношении малолетнего, —

наказываются лишением свободы на срок от девяти до двенадцати лет с конфискацией имущества.

4. Лицо, добровольно сдавшее наркотические средства, психотропные вещества или их аналоги и указала источник их приобретения или способствовало раскрытию преступлений, связанных с незаконным оборотом, освобождается от уголовной ответственности за незаконное их производство, изготовление, приобретение, хранение, перевозка, пересылка (часть первая этой статьи, часть первая статьи 309 настоящего Кодекса).

Статья 307 УК РФ. Заведомо ложные показание, заключение эксперта, специалиста или неправильный перевод

Новая редакция Ст. 307 УК РФ

1. Заведомо ложные показание свидетеля, потерпевшего либо заключение или показание эксперта, показание специалиста, а равно заведомо неправильный перевод в суде либо при производстве предварительного расследования —

наказываются штрафом в размере до восьмидесяти тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до шести месяцев, либо обязательными работами на срок до четырехсот восьмидесяти часов, либо исправительными работами на срок до двух лет, либо арестом на срок до трех месяцев.

2. Те же деяния, соединенные с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, —

наказываются принудительными работами на срок до пяти лет либо лишением свободы на тот же срок.

Примечание. Свидетель, потерпевший, эксперт, специалист или переводчик освобождаются от уголовной ответственности, если они добровольно в ходе дознания, предварительного следствия или судебного разбирательства до вынесения приговора суда или решения суда заявили о ложности данных ими показаний, заключения или заведомо неправильном переводе.

Комментарий к Статье 307 УК РФ

1. На основании ФЗ от 08.12.2003 N 162-ФЗ в коммент. статью внесены следующие изменения: а) дополнен перечень субъектов преступного посягательства новым лицом — специалистом; б) установлена УО эксперта не только при даче заведомо ложного заключения, но и в случае его ложного показания; в) примечание дополнено термином «специалист» и устанавливает возможность освобождения этого участника процесса при наличии к тому необходимых условий.

2. Основной объект преступного посягательства — общественные отношения, обеспечивающие авторитет судебной власти, интересы правосудия в области расследования, рассмотрения и разрешения дел в порядке конституционного, гражданского, административного и уголовного судопроизводства (ч. 2 ст. 118 Конституции). Факультативный объект может выражаться в причинении вреда чести, достоинству и свободе личности в случаях, когда заведомо ложная информация относится к конкретному лицу (ч. 1 коммент. статьи). Дополнительный объект (интересы личности) необходимо устанавливать во всех случаях при квалифицированном составе (ч. 2 коммент. статьи).

3. Качественная сторона сведений, передаваемых свидетелем, потерпевшим, экспертом, специалистом и переводчиком, характеризуется заведомой ложностью, т.е. несоответствием фактическим, действительным обстоятельствам. При квалифицированном составе (ч. 2 коммент. статьи) заведомо ложные сведения должны относиться к конкретному лицу с обвинением его в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления (ст. 15 УК).

4. Адресатами получения ложных сведений могут быть только должностные лица и государственные органы, полномочные осуществлять производство по делу (судья, дознаватель, прокурор, следователь и т.п.). Не образуют состава преступления ложные показания в третейском и других общественных судах; показания, данные до возбуждения уголовного дела или лицу, не правомочному осуществлять допрос.

5. Общественная опасность преступления состоит в том, что ложные показания, заключения и переводы препятствуют осуществлению правосудия, способствуют безнаказанности преступников или, наоборот, приводят к наказанию невиновных.

6. Объективная сторона составов преступления (общественно опасное действие) выражается в заведомо: а) ложном показании свидетеля, потерпевшего; б) ложном заключении или показании эксперта; в) ложном показании специалиста; г) неправильном переводе.

7. Особое значение имеет временной фактор — указанные действия должны быть совершены в период судебного рассмотрения или производства предварительного расследования (дознания и предварительного следствия).

8. Место совершения данного преступления — место рассмотрения дела судом или место проведения дознания или предварительного следствия.

9. Заблаговременно, до начала дачи сведений (показаний, заключения, перевода), субъекту посягательства со стороны суда, дознавателя или следователя разъясняется обязанность дать правдивые сведения, он предупреждается об УО за дачу заведомо ложных сведений.

10. По конструкции коммент. составы преступления формальные. Преступление окончено (составами) в момент выполнения указанных в диспозиции статьи действий. Преступление считается совершенным в момент окончания дачи ложного показания, заключения или перевода и их фиксации в протоколе судебного заседания. Ложное показание, заключение эксперта или неправильный перевод, даваемые в письменной форме, окончены в момент подписания протокола допроса. Какие-либо общественно опасные последствия на квалификацию не влияют, выходят за рамки состава преступления, однако должны учитываться судом при назначении наказания.

11. Под дачей заведомо ложных показаний (свидетеля, потерпевшего и специалиста) понимается сообщение полностью или частично сведений, которые искажают действительные факты, имеющие значение для дела и допускаемые по закону в качестве доказательств. Ложные оценки фактов не образуют преступления.

12. Заведомо ложное заключение эксперта выражается в неправильных ответах на поставленные вопросы по обстоятельствам, имеющим значение для дела.

13. Неправильный перевод означает ложное изложение показаний или документов, имеющих доказательственное значение, которое может нанести вред интересам правосудия.

14. Процедура предупреждения об УО за дачу ложного показания, заключения или неправильного перевода не является обязательным признаком коммент. составов преступлений, однако ее отсутствие влечет признание доказательств недопустимыми в соответствующем производстве по УД, что исключает объективную сторону составов преступления.

15. Субъективная сторона составов преступления характеризуется только прямым умыслом. Субъект отчетливо осознает разъясненную ему обязанность давать правдивые показания, заключение или перевод, однако, зная о заведомой ложности (несоответствии действительности) сообщаемых им сведений, желает их сообщить суду или органам предварительного расследования.

При квалифицированном составе виновный, кроме этого, осознает, что, давая заведомо ложные сведения, заключение или перевод, он обвиняет лицо в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления.

Осознанность включает в себя и факт передачи ложных сведений должностному лицу или государственному органу, полномочным вести производство по делу.

15.1. Термин «заведомо» использован законодателем для установления четкой убежденности субъекта посягательства в несоответствии действительности сообщаемых им сведений. Какое-либо добросовестное заблуждение, извинительная или неизвинительная ошибка исключают УО.

16. Субъект преступного посягательства имеет наряду с общими (вменяемость, физическая природа и достижение 16-летнего возраста) и специальные признаки: только свидетель, потерпевший, эксперт, специалист и переводчик, наделенные соответствующим процессуальным статусом как участники процесса.

17. Свидетели — лица, не причастные к совершению расследуемого или рассматриваемого преступления, не являющиеся потерпевшими или стороной в гражданском, арбитражном или административном процессе. Это лица, которым могут быть известны какие-либо обстоятельства, подлежащие установлению по делу, если они допрошены органами предварительного расследования или судом.

17.1. Не подлежат УО в силу свидетельского иммунитета (ст. 51 Конституции) за дачу заведомо ложных показаний сами лица, совершившие преступления в качестве исполнителей, иных соучастников или причастные к преступлению в качестве укрывателей, попустителей. Это относится и к лицам, ранее осужденным, отбывшим наказания или освобожденным от УО по нереабилитирующим основаниям в случае их допроса по выделенным делам соучастников преступления.

17.2. В ч. 3 ст. 56 УПК указаны лица, не подлежащие допросу в качестве свидетелей.

18. О потерпевшем см. ч. 1 ст. 42 УПК.

19. Об эксперте см. ч. 1 ст. 57 УПК. При производстве экспертизы несколькими экспертами УО несет тот эксперт, который дал заведомо ложное заключение.

20. О специалисте см. ч. 1 ст. 58 УПК.

21. О переводчике см. ч. 1 ст. 59 УПК.

22. Примечание к коммент. статье предусматривает освобождение субъектов лжесвидетельства от УО при наличии следующих условий: а) добровольное заявление о ложности показаний, заключения или неправильности перевода, что является разновидностью явки с повинной; б) добровольное заявление должно быть сделано в органах предварительного расследования, проводящего дознание или следствие, или в суде, рассматривающем дело; в) добровольное заявление может иметь место только до вынесения приговора или решения суда.

23. Лицо, виновное в заведомо ложном доносе и продолжающее свое преступление в форме ложных показаний, не может быть субъектом лжесвидетельства в силу ст. 51 Конституции.

24. Не может квалифицироваться по ст. 307 самооговор. В УК РФ самооговор не признается преступлением.

25. Простое лжесвидетельство относится к категории преступлений небольшой тяжести, квалифицированное — средней тяжести.

Другой комментарий к Ст. 307 Уголовного кодекса Российской Федерации

1. Объективная сторона состоит в даче ложных показаний, ложного экспертного заключения, неправильном переводе. Ложность означает, что предоставляемое сообщение полностью или в части не соответствует действительности, неправильный перевод отличается по смыслу от исходного текста.

Деяние, образующее состав преступления налицо, когда виновный искажает, утаивает или придумывает сведения о фактах, имеющих значение по делу.

Недостоверная информация сообщается в процессе предварительного расследования или судебного заседания лицам, уполномоченным на ее получение (дознаватель, следователь, прокурор, судья).

Преступление окончено в момент приобщения к делу соответствующего процессуального документа (протокола допроса, заключения эксперта, перевода) либо во время оглашения ложных сведений (перевода) в суде.

2. Субъект преступления — специальный: свидетель, потерпевший, эксперт, специалист, переводчик.

3. Квалифицирующим признаком служит соединенность деяния с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления. В отличие от ч. 2 ст. 306 УК РФ в рассматриваемом случае ложное обвинение не инициирует, а поддерживает уголовное преследование в отношении потерпевшего. При оценке действий виновного по ч. 2 ст. 307 УК РФ дополнительная квалификация по ст. 306 УК РФ не требуется.

4. Специальным основанием освобождения от уголовной ответственности за анализируемое преступление является добровольное заявление свидетеля, потерпевшего, эксперта, специалиста или переводчика о ложности данных ими показаний, заключения, неправильности перевода. Сообщение является добровольным, когда у виновного существует возможность выбора варианта поведения.

В уголовном деле по обвинению в незаконном хранение наркотических средств — ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 УК адвокат по уголовным делам в Одессе добился отмены приговора, которым подзащитному назначено наказание в виде 5 лет 6 месяцев лишения свободы, приведя суду многочисленные факты фальсификации дела в отношение своего подзащитного.

Апелляционный суд Одесской области Определение именем Украины
3 марта 2011 годаг. Одесса
Коллегия судей судебной палаты по уголовным делам апелляционного суда Одесской области в составе:
председательствующего Стояновой Л.А. судей: Неделько В.А., Потанмна А.А. с участием прокурора Романец Ю.В. осужденного ОСОБА 1 А.А., и защитника Никитинского Д.М., рассмотрев в открытом судебном заседании уголовное дело по апелляциям осужденного ОСОБА 1 и его защитника на приговор Ильичевского городского суда Одесской области от 24 июня 2010 г., которым
ОСОБА 1, ранее судимый: — 13.06.2008 г. Ильичевским горсудом Одесской области по ч. 3 ст. 309 УК Украины к 2 годам шести месяцам л/с с испытательным сроком 2 года,
осужден по ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309, 70 УК Украины к пяти годам лишения свободы с конфискацией всего лично принадлежащего имущества, на основании ст. 71, 78 УК Украины окончательно назначено наказание в виде 5 лет 6 месяцев лишения свободы с конфискацией всего лично принадлежащего имущества,
установила:
Указанным приговором ОСОБА 1 признан виновным и осужден за то, что в период времени до 21.01.2009 г. он, находясь в АДРЕС 1, незаконно приобрел у неустановленного следствием лица особо опасное наркотическое средство — каннабис как с целью сбыта, так и с целью личного употребления.
21.01.2009 г. осужденный незаконно перевез в район рынка АДРЕС «, часть незаконно приобретенного наркотического средства — каннабиса весом 1,17 г., которое хранил при себе около 16.40 часов незаконно сбыл указанное наркотическое средство ОСОБА 2 за 50 грн.
22.01.2009 г. ОСОБА 1 повторно перевез в район рынка АДРЕС 2, часть незаконно приобретенного наркотического средства — каннабиса весом 1,17 г., которое хранил при себе и около 14.50 часов незаконно сбыл указанное наркотическое средство ОСОБА 2 за 50 грн.
В период до 23.01.2009 г. примерно до 14.40 часов осужденный продолжил незаконно хранить при себе незаконно приобретенное особо опасное наркотическое средство — каннабис весом 8,07 г. для личного потребления.
В апелляциях:
осужденный, оспаривая свою вину в инкриминируемых ему преступлениях, указал, что уголовное дело в отношении него было сфальсифицировано и рассмотрено в одностороннем порядке. Так, задержание его было проведено незаконно, свидетели по делу являются сотрудниками милиции, а понятой — сотрудником ОБНОНа. Кроме того, суд не принял во внимание показания свидетелей, утверждавших, что во время контрольной закупки он не находился по адресу, где эта закупка производилась.
В дополнениях к апелляции осужденный указал, что досудебное следствие и судебное разбирательство проводилось односторонне и неполно. Так, не были допрошены указанные им лица, которые могли бы подтвердить, что 21.01.2009 года он не сбывал наркотики ОСОБА 2, а находился в это время в другом месте. Не проверены показания ОСОБА 2, свидетеля ОСОБА 3, не устранены противоречия в показаниях других свидетелей, не исследованы подписи ОСОБА 2 в протоколах контрольных закупок и оперативных материалах, различающиеся между собой. Кроме того, в ходе досудебного следствия были допущены существенные процессуальные нарушения требований закона, на которые суд не обратил внимания.
В связи с изложенным, осужденный просит отменить приговор суда, изменить ему меру пресечения на подписку о невыезде, а дело направить на дополнительное расследование;
— адвокат указал, что выводы суда не соответствуют фактическим обстоятельствам дела, кроме того, в ходе досудебного следствия и в суде были грубо нарушены требования уголовно-процессуального закона, а дело рассмотрено односторонне и неполно. Так, проведение оперативной закупки у ОСОБА 1 проводилось не санкционировано, обыск осужденного также был проведен с нарушениями требований уголовно-процессуального закона, право на защиту ОСОБА 1 обеспечено не было, факт обнаружения у ОСОБА 1 помеченных денег и наркотических средств был сфальсифицирован оперативными работниками.
В связи с этим защитник просит приговор суда отменить, оправдать ОСОБА 1 в совершении инкриминируемых ему преступлениях.
В возражениях на апелляции старший помощник прокурора г. Ильичевска просит апелляции защитника и осужденного оставить без удовлетворения, а приговор суда без изменений в связи с тем, что вина осужденного полностью доказана материалами дела и показаниями свидетелей, досудебное следствие поводилось без нарушений требований УПК.
Заслушав докладчика, осужденного и адвоката Никитинского Д.М., поддержавших доводы своих апелляций и частично доводы апелляции адвоката, просивших отменить приговор суда и дело направить на досудебное следствие, изменить меру пресечения , мнение полагавшего необходимым отказать в удовлетворении апелляции, исследовав материалы уголовного дела, коллегия судей считает, что апелляции защитника и осужденного подлежат частичному удовлетворению по следующим основаниям.
В соответствии с требованиями ст. 22 УПК Украины, прокурор, следователь и лицо, производящее дознание, обязаны принять все предусмотренные законом меры для всестороннего, полного и объективного исследования обстоятельств дела, выявить как уличающие, так и оправдывающие обвиняемого, а также смягчающие и отягчающие его ответственность обстоятельства.
В полной мере требования указанной нормы уголовно-процессуального относятся и к судебному следствию.
Согласно ч. 1 ст. 334 УПК Украины мотивировочная часть обвинительного приговора должна содержать формулировку обвинения, признанного судом доказанным, с указанием места, времени, способа совершения преступления, формы вины и мотивов преступления.
Между тем, ни орган досудебного следствия, ни суд не обеспечили полноту, всесторонность и объективность в процессе производства досудебного и судебного следствия, поэтому приговор подлежит отмене, а дело направлению на дополнительное расследование.
Как видно из материалов уголовного дела, ОСОБА 1 в ходе досудебного следствия давал противоречивые показания о своей виновности, а в суде не признавал себя виновным в инкриминируемых преступлениях, указав, что в ходе досудебного следствия он давал показания под физическим и моральным давлением сотрудников милиции.
Из содержания приговора следует, что, обосновывая виновность подсудимого по ч. 2 ст. 307 и ч.2 ст. 309, УК Украины, суд, как на одно из доказательств, сослался на показания свидетеля ОСОБА 2., который указал, что перед приобретением наркотических средств созванивался с осужденным, с которым его ранее познакомил брат.
Как усматривается из материалов дела, будучи допрошенным в качестве обвиняемого, ОСОБА 1 указал, что никому наркотических средств не сбывал, с ОСОБА 2 не созванивался, поскольку 21.01.2009 г. с 8.30 до 11.00 часов находился на работе — на стройке, а затем был дома до 20.00., а 22.01.2009 г. с 8.30 до 14.30 часов был в гостях у своей знакомой ОСОБА 5, после чего пошел домой.
Вместе с тем, в ходе досудебного следствия не были проверены версии осужденного о том, где он находился 21 и 22 января 2009 г. Не были истребованы сведения у мобильного оператора относительно звонков ОСОБА 2 и ОСОБА 1, не были допрошены рабочие-строители, а также мать осужденного и свидетель ОСОБА 5, брат ОСОБА 2, которые могли бы подтвердить или опровергнуть данную версию. Очная ставка между ОСОБА 2. и ОСОБА 1 также не проводилась.
В материалах дела имеются рапорта оперативных сотрудников о результатах выдачи ОСОБА 2 приобретенных у ОСОБА 1 наркотических средств /л.д.9, 18/, в которых указано, что 21.01.2009 г ОСОБА 2 приобрел у ОСОБА 1 примерно 3 грамма вещества растительного происхождения, а 22.01.2009 г. — 5 граммов. Из материалов дела также усматривается, что при личном досмотре ОСОБА 1 у него было изъято 8,07 гр. вещества растительного происхождения.
Вместе с тем, в постановлении о назначении судебно-химической экспертизы указано, что 21.01.2009 г. ОСОБА 1 сбыл ОСОБА 2 1,17 гр. вещества, и 22.01.2009 г. — также 1.17 грамма. При этом для исследования на экспертизу были представлены: один опечатанный сверток, содержащий измельченное вещество растительного происхождения весом 8, 47 грамма и бумажные свертки, содержащие каждый по 0,8 грамма вещества.
Кроме того, в заключениях эксперта от 05.02.2009 г. № № 203, 204 и 205 /л.д. 84-86, 93-95, 102-104/ указано, что 24.01.2009 г. на предварительное исследование специалисту были представлены свертки с веществом растительного происхождения массой 8,97 гр., 1,3 и 1,3 гр., из которых было израсходовано в процессе исследования по 0,5 грамма. Однако в материалах дела отсутствуют результаты предварительного исследования.
Таким образом, суд первой инстанции, ссылаясь в приговоре на заключение судебно- химических экспертиз, как на доказательства вины подсудимого, указанные противоречия о массе изъятого у ОСОБА 1 наркотического средства и представленного на экспертизу, не устранил, не произвел допрос экспертов, вещественные доказательства по делу не изучил, чем допустил неполноту судебного следствия.
Из приговора суда также усматривается, что в качестве одного из доказательств вины ОСОБА 1 суд указал протокол личного досмотра осужденного.
Однако, из материалов дела видно, что ОСОБА 1 был задержан сотрудниками милиции на следующий день после проведения последней контрольной закупки наркотических средств. Личный досмотр задержанного, в результате которого у него были обнаружены денежные купюры, сверток с марихуаной, а также свечение на руках, проводился так же на следующий день, т.е. 23.01.2009 г. При этом, ОСОБА 1 показал, что был задержан на лестничной площадке своего дома в тот момент, когда он выносил мусор, после чего был доставлен сотрудниками милиции в райотдел. Из показаний свидетелей ОСОБА 3 и ОСОБА 4 усматривается, что они не присутствовали в момент задержания ОСОБА 1, а были приглашены в качестве понятых при проведении личного досмотра задержанного, который проводился в райотделе, а не на месте задержания.
Таким образом, задержание и личный досмотр ОСОБА 1 были проведены с грубыми нарушениями уголовно-процессуального закона, а факт обнаружения у него наркотических средств и помеченных купюр вызывает сомнение.
Кроме того, согласно требований ст. 130 УПК, о каждом решении, принятом следователем или прокурором при производстве досудебного следствия, составляется мотивированное постановление.
Вместе с тем, в материалах дела имеется только одно постановление о проведении контрольной закупки наркотических средств у ОСОБА 1, что также является нарушением требований УПК.
При таких обстоятельствах, досудебное и судебное следствие является односторонним, неполным и необъективным, поэтому приговор суда подлежит отмене, а дело возвращению прокурору г. Ильичевска для производства дополнительного расследования, в процессе которого необходимо:
— проверить алиби ОСОБА 1, допросив в качестве свидетелей ОСОБА 5 и мать обвиняемого;
— установить место неофициальной работы ОСОБА 1 на стройке и допросить лиц, руководящих строительством, а также работников стройки для проверки показаний обвиняемого;
— установить обстоятельства задержания ОСОБА 1 23.01.2009 г., допросив зам. начальника БО «Юбилейный» и истребовав информацию из Гидрометцентра о погодных условиях по состоянию на 23.01.2009 г;
— повторно допросить свидетеля ОСОБА 2 об обстоятельствах его знакомства, отношений и общения со ОСОБА 1 и обстоятельствах проведения контрольной закупки 21.01.2009 г. и 22.01.2009 г.;
— провести очную ставку между ОСОБА 2 и ОСОБА 1;
— допросить брата ОСОБА 2 по обстоятельствам знакомства с обвиняемым и его причастности к употреблению и сбыту наркотических средств;
— истребовать у мобильного оператора распечатки звонков с мобильных телефонов ОСОБА 1 и ОСОБА 2 в период с 01.01.2009 г. по 28.01.2009 г.;
— допросить повторно свидетеля ОСОБА 3 по обстоятельствам его участия при проведении личного досмотра ОСОБА 1;
— допросить повторно сотрудников ОБНОН. по обстоятельствам не проведения мероприятий по задержанию ОСОБА 1 непосредственно после контрольной закупки 22.01.2009 г.;
— при необходимости провести другие следственно-оперативные мероприятия, направленные
на установление истины по делу и, в зависимости от установленного, принять законное
решение о дальнейшем движении уголовного дела.
Возвращая дело на дополнительное расследование, апелляционный суд исходит из того, что проведение указанных следственных действий является прерогативой органов досудебного следствия.
Руководствуясь ст. 365, 366, 367,367, 368, 374 УПК Украины, коллеги судебной палаты
по уголовным делам апелляционного суда Одесской области, —
определила:
Апелляции защитника и осужденного ОСОБА 1 удовлетворить частично, приговор Ильичевского городского суда Одесской области от 24 июня 2010 г. в отношении ОСОБА 1 — отменить, дело направить прокурору г. Ильичевска для проведения дополнительного расследования.
ОСОБА 1 из- под стражи освободить немедленно.
Судьи

Благодаря квалифицированному сопровождению судебного процесса адвокатом по семейным делам в Одессе, попытка ответчика доказать, что общая квартира супругов была куплена за счет его личных денег, одолженных и подаренных родственниками и друзьями, п.

После достижения ребёнком совершеннолетия мать подала исполнительный лист и просила рассчитать задолженность по алиментам за три года, предшествовавшие предъявлению исполнительного листа к исполнению.Возвращая исполнительный лист без исполнения, г.

Несмотря на то, что во время вынесения судебного решения методика, которой руководствовался эксперт при определении размера компенсации причиненного в ДТП морального вреда была отмена, суд согласился с доводами адвокат по ДТП в Одессе о том, что ф.

Несмотря на уклонение матери от участия в проведении судебно-генетической экспертизы, суд апелляционной инстанции удовлетворил апелляционную жалобу адвоката по семейным делам в Одессе, посчитав, что материалы дела содержат достаточно фактов для пр.

Около 5-10 процентов судебных разбирательств по семейным спорам о разделе супружеского имущества разрешаются путем заключения мировых соглашений.Однако не каждое мировое соглашения признается судом, а из числа признанных судом, не все мировые согл.

Юридическая помощь на всех этапах – от консультации до решения в Вашу пользу и его исполнения.

Коментар до статті 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини,-

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або Їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

1. Об’єктом злочину є правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, під яким розуміються види діяльності, пов’язані з: культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини; розробкою, виробництвом, виготовленням, зберіганням, розподілом, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією, відпуском, ввезенням на територію України, вивезенням з території України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку, що дозволяються та контролюються згідно з чинним законодавством,

Обіг зазначених засобів і речовин (у т.ч. прекурсорів, включених до списку № 1 таблиці IV Переліку) на території України дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної чи оперативно-розшукової діяльності, або з навчальною метою в порядку, встановленому законодавством.

2. Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги. Про їх поняття див. коментар до ст.305.

3. Об’єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: 1) виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6> пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин — це дії, пов’язані з серійним одержанням наркотичних засобів та/або психотропних речовин із хімічних речовин та/або рослин. Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів. Йдеться про одержання наркотичних засобів і психотропних речовин в умовах фармацевтичного підприємства. Це промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речовин. Виробництво наркотичних засобів або психотропних речовин поза обліком на підприємствах, які випускають подібну продукцію, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст, 308.

Оскільки обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин на території України взагалі заборонено, тобто не існує їх законного виробництва, виготовлення тощо, то недоречним видається згадування у ст. 307 про незаконні дії з ними.

Виготовлення наркотичних засобів та/або психотропних речовин — це дії, включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких одержуються наркотичні засоби та/або психотропні речовини, а також відбувається перетворення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів на готові для використання форми наркотичних засобів чи психотропних речовин або лікарські засоби, що їх вміщують. Таким чином, виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин означає створення їх будьяким способом, незалежно від концентрації та фізичного стану початкового й одержаного продукту (твердого — порошкова маса, зерна, спресовані плитки; рідкого — розчини, суміші з нейтральними речовинами тощо). Це може бути перероблення сировини чи напівфабрикатів, що містять наркотичні субстанції в чистому вигляді чи у вигляді хімічних сполук. Наприклад, виготовлення може здійснюватися шляхом екстракції наркотиків з певних рослин, лікарських препаратів. Виготовленням треба визнавати також підвищення концентрації наркотичного засобу шляхом його рафіну-

вання (очищення від домішок) чи синтезування (отримання складних хімічних сполук з простих). Операції з виготовлення зазначених засобів і речовин можуть бути зовсім нескладними і полягати, наприклад, в доведенні наркотиковмісних рослин до стану, що дає змогу використовувати їх як наркотики (сушіння, різання, приготування відвару). Це може бути також відокремлення макової соломи чи соку (опію) від рослин маку або листя, суцвіть та смоли від конопель (раніше такі дії визначалися законом як вироблення наркотичних засобів).

Під виробництвом і виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин слід розуміти не сам технологічний процес, а отримання готового для вживання засобу (речовини), що має здатність привести у стан ейфорії, наркотичного чи токсичного сп’яніння, зняти абстинентний синдром. Сам же процес виробництва (виготовлення) наркотиків слід розцінювати як замах на вчинення цього злочину, а придбання, наприклад, фармацевтичних препаратів, що містять наркотичні субстанції (але не віднесені до наркотичних засобів чи психотропних речовин), для їх наступної переробки — як готування до злочину.

Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин — це їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання (лише щодо наркотиків) дикоростучих конопель і маку (їх частин), а також післяжнивних залишків неохоронюваних посівів наркотиковмісних рослин, відходів виробництва, які містять наркотичні речовини, тощо. Отже, придбання зазначених предметів може бути як сплатним, так і безоплатним,

Зберігання — це будь-які умисні дії, пов’язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби чи речовини. Зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин належить до триваючих злочинів. Ст. ст. 307 і 198 співвідносяться як спеціальна та загальна норми, тому в разі їх конкуренції повинна застосовуватися спеціальна норма.

Перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин — це переміщення їх з однієї території до іншої в межах України, причому обов’язковим елементом перевезення є використання будьякого транспортного засобу (потягу, літака, судна, автомобіля, трамвая, тролейбуса, електропоїзда метрополітену, мотоцикла, іншої самохідної машини, кінної запряжки тощо). Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником або користувачем транспортного засобу, а також відстань, на яку здійснено перевезення

Від перевезення потрібно відрізняти перенесення наркотичних засобів або психотропних речовин, коли для переміщення їх у просторі не використовувався будь-який транспортний засіб. Такі дії мають розглядатись як незаконне придбання та/або незаконне зберігання зазначених засобів або речовин.

Пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин полягає у переміщенні їх у просторі шляхом відправлення з одного пункту в інший поштою, багажем, посильним тощо. Злочин вважається закінченим з моменту відправлення, наприклад, бандеролі, багажу, пакета, листа з наркотичним засобом. Факт отримання адресатом відправлених йому наркотиків правового значення не має.

Під незаконним збутом розуміються будь-які способи сплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов — введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін’єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів чи речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.

Збут наркотичних засобів або психотропних речовин, поєднаний зі схилянням особи до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 315. У разі, коли винний під виглядом наркотичних оплатно збуває якісь інші засоби, його дії утворюють склад шахрайства (ст. 190). Якщо при цьому винний ще й схиляв покупця до такої угоди, його дії слід додатково кваліфікувати як замах на підбурювання до придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Покупці в таких випадках несуть відповідальність за замах на незаконне придбання названих засобів або речовин, оскільки злочин не було доведено до кінця з причин, що від них не залежали.

Якщо наркотичний засіб чи психотропна речовина були виготовлені для збуту, а особа не встигла здійснити останнє, вона має нести відповідальність за виготовлення з метою збуту наркотичного засобу чи психотропної речовини. Одночасне виготовлення наркотиків для себе і для збуту охоплюється ст. 307, якщо їх предметом є один і той же наркотичний засіб (психотропна речовина). Якщо ж один вид наркотичного засобу (психотропної речовини) виготовляється для збуту, а інший — для особистого вживання, має місце сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 309.

4. Суб’єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього (ч. ч. 2 і 3 ст. 307) та щодо малолітнього (ч. З ст. 307) суб’єктом може бути лише повнолітня особа.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин. Про умисел на збут наркотичних засобів або психотропних речовин можуть свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала чи виготовила ці засоби або речовини, так і сукупність інших обставин: їх великий або особливо великий розмір, упаковка та розфасовка, наявність сировини для їх виготовлення тощо

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 308-310, 312, 314, 315, 317; 4) із залученням неповнолітнього; 5) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах;

6) щодо особливо небезпечних наркотичних засобів або психотронних речовин, а також 7) збут наркотичних засобів чи психотропних Речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спорти-

вних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян; 8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307), а особливо кваліфікованими — вчинення його: 1) організованою групою; 2) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах; 3) із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. З ст. 307).

Про поняття лозіпорності див. ст. 32 і коментар до неї. Перевезення і наступне зберігання викрадених чи незаконно придбаних наркотичних засобів чи психотропних речовин (ст. 307 і 309) повторності не утворює. Проте повторність має місце у випадку, коли ці засоби й речовини збуваються кільком особам.

Залучення неповнолітнього — це фактичне втягнення його дорослим шляхом психічного, фізичного впливу або й інший спосіб у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин. Неповнолітній у складі цього злочину — це особа у віці від 14 до 18 років.

Під місцями, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, розуміються школи, училища, коледжі, технікуми, вищі навчальні заклади, стадіони, палаци спорту або культури, театри, кінотеатри, зали й майданчики для дискотек та естрадних виступів тощо (як внутрішні приміщення, так і території, що прилягають до названих будівель). Під шшими місцями масового перебування громадян розуміються вокзали, пристані, місця масового відпочинку — багатолюдні пляжі, парки, ринки тощо.

Місця позбавлення волі — це кримінально-викопавчі установи, слідчі ізолятори, ізолятори тимчасового тримання, гауптвахти тощо.

Вчинення -злочину щодо малолітнього означає, що останньому збуваються, пересилаються тощо з метою збуту наркотичні засоби або психотропні речовини. Малолітній — це особа, якій не виповнилося 14 років.

Про поняття великого та особливо великого розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів див. примітку до ст. 305.

7. Ч. 4 ст. 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. ст. 307. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме, якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; 2) вказала джерело їх придбання; 3) сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Добровільний характер поведінки винного у цій ситуації означає, що особа мала можливість продовжувати протиправну діяльність чи переховуватись від органів правосуддя (об’єктивний критерій), усвідомлює таку можливість і не бажає нею скористатися (суб’єктивний критерій). Припинення незаконної діяльності з власної волі є вільним від впливу зовнішніх обставин, які вказують на те, що правоохоронні органи володіють відомостями (чи скоро їх матимуть) про кримінальний характер дії винного. Ч. 4 ст. 307 може бути застосована і тоді, коли правоохоронним органам стало відомо про придбання, зберігання чи інші дії з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, які утворюють їх незаконний обіг, але вони були не в змозі їх вилучити, оскільки не знали місця схованки, а особа з власної волі видала ці засоби чи речовини.

Наявність будь-якої кваліфікуючої чи особливо кваліфікуючої ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 309, перешкоджає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307.

Еще по теме:

  • Заявление о вступлении третьего лица заявляющего самостоятельные требования Исковое заявление о вступлении в процесс третьего лица, заявляющего самостоятельные требования - юрист-универсал Исковое заявление о вступлении в процесс третьего лица, заявляющего самостоятельные требования В Зареченский районный суд Владимирской области Истец: Строгов Сергей […]
  • Ст2581 ук рф комментарий Комментарий к статье 258 УК РФ 1. Преступление посягает на отношения по охране и рациональному использованию диких животных. Федеральный закон "О животном мире" устанавливает, что отношения в области охоты и охотничьего хозяйства регулируются этим Федеральным законом и принимаемыми в […]
  • Коап 312 Статья 312. КОАП РК Нарушение или невыполнение правил пожарной безопасности 1. Нарушение или невыполнение в организациях, общественных местах, складских помещениях, в общежитиях и жилых домах противопожарных требований, предусмотренных правилами пожарной безопасности, строительными […]
  • Если банк продал долг коллекторам что делать Финансовый гений Финансовая грамотность, эффективное управление личными финансами Банк продал долг коллекторам: что делать? Сегодня поговорим о том, что делать, если банк продал долг коллекторам. Такая ситуация может возникнуть, если заемщик не погашает взятые на себя обязательства на […]
  • 32 статья законодательства рф Статья 32.2 КоАП РФ. Исполнение постановления о наложении административного штрафа Новая редакция Ст. 32.2 КоАП РФ 1. Административный штраф должен быть уплачен в полном размере лицом, привлеченным к административной ответственности, не позднее шестидесяти дней со дня вступления […]
  • Гк рф ст 315 Статья 315 ГК РФ. Досрочное исполнение обязательства Должник вправе исполнить обязательство до срока, если иное не предусмотрено законом, иными правовыми актами или условиями обязательства либо не вытекает из его существа. Однако досрочное исполнение обязательств, связанных с […]
  • Таблица расчет процентов по 395 гк рф С 1 августа изменился порядок расчета процентов по ст. 317.1 и 395 ГК РФ 1 августа 2016 года вступил в силу Федеральный закон от 3 июля 2016 г. № 315-ФЗ «О внесении изменений в часть первую Гражданского кодекса РФ (далее – ГК РФ) и отдельные законодательные акты Российской Федерации» […]
  • Ст3015 коап рф Статья 31.5 КоАП РФ. Отсрочка и рассрочка исполнения постановления о назначении административного наказания (действующая редакция) 1. При наличии обстоятельств, вследствие которых исполнение постановления о назначении административного наказания в виде административного ареста, лишения […]